Не хочу! Не буду! Як часто батькам доводиться чути ці слова від дітей. Або просто спостерігати як улюблена дитина віддається абсолютному неробству, нічим не цікавлячись, забуваючи про відповідальність, ігноруючи свої обов'язки і не бажаючи робити абсолютно нічого.
Давайте розбиратися, чому це відбувається і як з цим боротися. Що таке дитяча лінь і як з нею впоратися читайте у нашій статті.
Дитяча лінь - причини
Причини дитячої ліні – надмірна опіка
Причин дитячої ліні - безліч. Однак найголовніші з них базуються на неправильній поведінці батьків. Задумайтесь, як часто ви перехоплювали у свого малюка ініціативу: «Ти ще маленький, я сама все приберу!», «Не чіпай, бо зіпсуєш!», «Не бери чашку - розіб'єш!». У таких ситуаціях батьки позбавляють дитину ініціативи і не дозволяють їй займатися якою-небудь справою, припускаючи, що самі впораються швидше. В такому випадку у малюка може і зовсім пропасти бажання прагнути до самостійності: навіщо, якщо все одно не дозволять або назвуть «незграбою»?
Причини дитячої ліні - особливості темпераменту
Роздумуючи над тим, чи ледача ваша дитина чи ні, не забудьте зупинитися на оцінці її темпераменту. Можливо, ваш малюк - холерик або сангвінік. Тоді стає зрозумілим, чому йому не вдається робота, що вимагає концентрації уваги і посидючості. Швидше таку роботу виконає зосереджений флегматик або меланхолік. Однак для дитини з названими типами темпераменту важко буде виконати завдання, де необхідна швидкість реакції і активне спілкування.
Причини дитячої ліні - нудьга
Причиною ліні буває і банальна нудьга. Діти завжди дуже рухливі: їм потрібно постійно бігати, щось придумувати і кудись вихлюпувати свою енергію. Якщо ж батьки або вихователі в дитячому садку постійно змушують їх сидіти тихо і не заважати, то веселі і допитливі діти перетворюються в сумних і безініціативних.
Іноді зустрічаються ситуації, коли дитина не може виплеснути свою енергію в дитячому садку і, приходячи додому, хоче вдосталь набігатися і награтися, а батьки замість цього змушують займатися нудними справами - наприклад, прибирати іграшки. Схожа ситуація виникає, коли вечірню прогулянку з дитиною мама з татом замінюють на перегляд телевізора: малюкові не вдається виплеснути свою енергію - він ображається, злиться і, безумовно, ні про яке задоволення від допомоги по дому в такому випадку вже не може бути й мови.
Причини дитячої ліні - нерозуміння
Часом діти просто не розуміють, для чого потрібно виконувати ту чи іншу роботу. Навіщо збирати іграшки, якщо завтра їх знову потрібно буде діставати? Навіщо вранці заправляти ліжко, якщо ввечері знову потрібно буде розстеляти? Так відбувається, коли батьки просто вимагають від дитини дотримання порядку, але не пояснюють, чому це важливо.
Причини дитячої ліні - незацікавленість
Часто дитина не хоче братися за ту чи іншу справу, тому що вона просто нецікава. Батькам необхідно мотивувати дитину, викликати бажання взятися за яке-небудь заняття, визначити мету. Тоді діти будуть прагнути до досягнення кінцевого результату, а він в свою чергу буде приносити їм задоволення.
Причини дитячої ліні - страх невдачі
Можливо, дитина не береться за якусь справу тільки тому, що відчуває страх невдачі. Тут вже проблема в невпевненості в собі, ймовірно, навіть в низькій самооцінці.
Як боротися з дитячою лінню
Не забувайте, що діти копіюють поведінку батьків. Якщо ви замість приготування вечері замовляєте піцу додому, залишаєте на ніч брудний посуд в раковині, вечірню прогулянку замінюєте на «просиджування» за комп'ютером або на перегляд телевізора, а замість ранкової зарядки ніжитеся в ліжку зайві двадцять хвилин - дитина просто бере з вас приклад! Вам потрібно змінити власну поведінку, щоб малюк рівнявся на вас.
Заохочуйте самостійність дитини і пам'ятайте, що надмірна опіка лише шкодить. Нічого страшного не трапиться, якщо малюк підмете підлогу не так чисто, як це зробили б ви, або ж розіб'є одну чашку з сервізу, поки розставляє їх в серванті. Це не біда і не трагедія!
Не карайте примусовою працею («За непослух сьогодні будеш мити посуд!», «Не зробив уроки - йди прибирай в кімнаті!»). Такі покарання відвернуть дитину від будь-якої роботи і викличуть абсолютне небажання працювати. А небажання працювати, в свою чергу, породить лінь.
Частіше давайте дитині дрібні доручення, тільки робіть це не наказним тоном, а в формі прохання. Так дитина відчує, вашу довіру - це підвищить її самооцінку. Не сваріться, якщо щось не виходить з першого разу, краще спокійним і доброзичливим тоном поясніть, як можна все виправити.
Складіть розклад домашніх справ для всіх членів сім'ї і навчіть дитину його дотримуватися, закріпіть за нею кілька посильних занять. Але не забувайте виконувати розклад і самі! В іншому випадку, спостерігаючи за вами, малюк одного разу заявить, що не хоче сьогодні прибирати іграшки і зробить це завтра, бо втомився.
Завжди заохочуйте прагнення дитини допомогти вам. Пам'ятайте, що лінь розвивається саме тоді, коли ви забороняєте щось робити. Виконуйте домашні справи разом з дитиною, придумуйте ігрову форму для звичайних справ і не забувайте завжди хвалити дитину за допомогу.
Золоті заповіді батькам
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть Вам швидше набути батьківської мудрості.
1. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2. Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
3. Ніколі не навчайте тому, у чому самі не обізнані.
4. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5. Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7. Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8. Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9. Не ставтеся до дитини зневажливо.
10. Будьте послідовними у своїх вимогах.
11. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.
Поради батькам
Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!
Одного разу у дитини запитали: « Чого тобі найбільше хочеться?»
«Я хочу захворіти,бо коли я хворіла, тоді мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки, мені було так добре»,- відповіла дитина.
Порада 1
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку»
Порада 2
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен»,«треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
Порада З
Будьте в міру вимогливими: виправляйте, реагуйте на недоліки, хваліть за мінімум – карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити»
Порада 4
Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:
-Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна! -Не плямкай! -Як ти їси, дивитись гидко! -А хто за тебе «дякую» скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом»
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій»
Порада 5
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні,одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
± Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
± Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6
Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.
«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.
Порада 7
Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина»
Порада 8
Обов’язок батька – виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
Батькам п’ятикласників
У п’ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники.
Найбільш складним для п’ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька.
Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:
± Діти пізнають свої слабкі і сильні сторони.
±Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей.
±Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і
людини, з якою спілкуються.
± Труднощі переходу з початкової школи в середню.
± Поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.
± Складні фізіологічні зміни, які супроводжують статеве дозрівання.
± Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії»)
Комментариев нет:
Отправить комментарий